ЛІНІЙКА НА ТЕМУ:
«ПАМ’ЯТЬ ТИХ БУРЕМНИХ ДНІВ…»
4-А КЛАС
Класний керівник
Нікітенко Лідія Іванівна
Тема. Пам’ять тих буремних днів…
Мета. Продовжити знайомити дітей з історією рідного краю, показати героїзм воїнів під час визволення Канівщини від німецько - фашистських загарбників;
Виховувати патріотичні почуття, любов до рідного краю, до свого народу.
Обладнання: проектор, презентація, свічка, солдатська каска, гвоздики, аудіозапис пісень, плакат « Мир планеті Земля !»
На столі лежить солдатський шолом, 2 гвоздики, свічка.
Звучить мелодія пісні « Журавлі»
1 Сльоза зорі стоїть над обеліском
Й зринає сива пам’ять із глибин …
Сьогодні ми вклоняємося низько
Всім, хто наш Канів від ворога звільнив
2 Пам’ять, стій !
Зупинись на хвилинку.
Серце, замри …
Це потрібно не мертвим –
Це потрібно живим.
Пам’ять, стій !
Зупинись на хвилинку
Серце, замри…
Учитель. Все далі віддаляють нас роки від найвеличнішої події – перемоги над фашистською Німеччиною. Час зрівняв траншеї на полях колишніх битв. Ті суворі дні залишилися за перевалами десятиріч, за новими подіями, але пам’ять про подвиг народів ніколи не померкне у серцях нинішнього і майбутнього поколінь людства. Давайте разом з вами погортаємо скорботні і радісні сторінки історії того періоду.
Вчитель.
Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя фашизму з книг, документальних та художніх фільмів. Все менше залишається тих, хто пам'ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду.
На окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Вони масово розстрілювали жителів міст і сіл, не жаліючи ні старих, ні малих, піддавали нелюдським тортурам полонених солдатів і офіцерів, партизанів, підпільників, тисячами примусово вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини, руйнували пам'ятники національної культури, житлові будинки, підприємства, розкрадали майно громадян та загальнонаціональні цінності. Ідеологи фашизму проповідували надуману расову теорію про вищість арійської раси - раси господарів, покликаних керувати іншими народами.
Люто ненавиділи фашисти радянських людей, слов'янські народи - поляків, білорусів, українців, росіян. Розроблялися і виконувалися плани масового фізичного знищення, поневолення тих, хто залишився живим.
Вчитель. Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини - це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.
Ведучий 1.У роки Другої світової війни загинуло 168481 черкащан, в тому числі 151031 – безпосередні учасники бойових дій – військовослужбовці, партизани, бійці народного ополчення та винищувальних батальйонів.
На території Черкащини гітлерівці знищили понад 120 тис. чоловік цивільного населення. Так, за період окупації у Канівському районі було розстріляно понад 482 чоловіки.
Ведучий 2
Протягом перших місяців окупації на території краю була створена розгалужена мережа концтаборів і в’язниць, , у Каневі вона була в музеї ім. Т. Г. Шевченка .
.З перших днів окупації Черкаського краю гітлерівці почали насильно відправляти місцевих жителів на каторжні роботи до Німеччини.Так, з Канівщини було вивезено в неволю 240 юнаків та дівчат.
На терор загарбників Черкащина відповіла розгортанням масового опору, створювались партизанські загони
Учень.
Горить мій гнів на супостатів злих,
-Майстрів наруги, кривди і огиди,
І зараз я звертаюсь до живих, -
Ви чуєте? Прошу вас добрі люди:
Хто в Бога вірує, хто духом не загас, -
За тих, що впали на крутих дорогах,
Будь ласка, помоліться у церквах
В костьолах, у мечетях, в синагогах.
Страшний погром усіх нас перетряс.
Ведучий 3.Шевченків край волею долі став ареною жорстоких боїв, як на початку війни, так і в період визволення від гітлерівців. Саме ціною свого життя, гіркотою оточення, стражданнями полону, воїни 12-ої і 6-ої армій південно-західного фронту зірвали в липні-серпні 1941 р. плани гітлерівців, які прагнули навальним наступом оволодіти Києвом. А взимку 1944 року саме на землі Т. Г. Шевченка була здійснена одна з блискучих операцій – оточення і знищення крупного угруповання німецьких військ – Корсунь-Шевченківська битва
Учень читає вірш „Стоїть могила”
Стоїть могила край села,
Нема ні квітів, ні хреста.
Уся проросла бур'яном,
А в ній юнак спить вічним сном.
За Україну кров пролив,
ЇЇ як неньку боронив.
І тільки слава січова
В народній пам’яті жива.
І недарма ішли бої,
Вмирали соколи твої,
За волю, за Черкаський край,
Вкраїно, їх не забувай!
Не гоже, щоб твої сини
В землі лежали без вини,
Без панахид і без хрестів,
І без проклять антихристів.
Ведучий 3
. 2069 воїнів-українців були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, з них 153 – черкащанина. А місто Корсунь-Шевченківський нагороджено орденом Вітчизняної війни.
Ведучий 1.Черкащани пишаються своїми земляками – двічі Героями Радянського Союзу генералом армії І. Д. Черняхівським і мужнім соколом І. Н. Степаненком, повним кавалером ордена Слави і Героєм Радянського Союзу І. Т. Драченком, воїнами-героями Г. Г. Бриком, О. К. Клинківським, І. Я. Лисенком, С. О. Литовченком, С. С. Запорожцем, А. І. Дробахою й багатьма іншими.
2-й ведучий. Страшні сліди залишила війна. На території України в руїни та згарища перетворили фашисти 114 міст і 28 тисяч сіл.
3 ведучий В ніч з 18 на 19 вересня 1943 р. Кононівка і Білоусівка першими з поміж міст і сіл сьогоднішньої Черкащини виявилися на шляху доблесних визволителів.
Учень “…Уже не перший день багряніли на горизонті пожари, чулася далека канонада. Але ось могутній «переспів» гармат зовсім наблизився, І всі чекали, коли в село ввійдуть наші”
Учень“… Тієї ночі ніхто не спав. Кожному хотілося швидше глянути в дорогі обличчя. І сльози радості стояли в очах людей, згорьованих усім пережитим” (О.Григоров).
Учень До кінця вересня 1943 р. було звільнено від фашистів Драбів, Золотоношу, Чорнобай.
У зведенні радінформбюро на той день було сказано:
“… на Київському напрямку наші військf зайняли 180 населених пунктів”
Учитель
Ще не оговтавшись після нищівної поразки на Курській дузі, Гітлер поспішив заявити, що: “… швидше Дніпро потече вверх, ніж радянські війська здолають їх”, тобто, Червона Армія нізащо не ступить на правий берег Дніпра, де утворено потужну лінію німецької оборони під умовною назвою “Східний вал”,
Ведучий 1
27 січня 1944 року частини дивізії першими перейшли в наступ із Букринського плацдарму і звільнили більшість населених пунктів Канівщини. 31 січня перший і другий батальйони 748-го стрілецького полку підполковника Ф.Гуценка зосереджені: перший південно-східніше Тростянця, а другий - в районі Селища. На північній і західній околицях Канева гітлерівці чинять впертий опір, сподіваючись на підкріплення. Капітан П.Овсицин веде батальйон в рукопашну атаку. З околиць бій докочується до центра міста, де німці намагаються використати для оборони кам'яні будівлі. Не витримавши натиску, уцілілі розбиті групи ворога відходять у канівські та яблунівські ліси. .
Ведучий 2
Першими форсували Дніпро в районі села Григорівки під Каневом.
Ось і гора, де за “Заповітом” поховали Тараса Шевченка. Сходи ведуть наверх. Нескінченний людський потік витоптав їх. За роки окупації вони заросли бур'яном. Постать людини, що задумливо зробила крок уперед, високо піднята над горою. Широкий Дніпро привільно вигнувся біля підніжжя гори. Все це — і Дніпро, і гора, і бронзовий Тарас — гармонійно зливаються у могутній образ привілля і сили.
Ведучий 3
Фашисти не зруйнували могилу. Вони осквернили її. Коли фронт наблизився впритул до Дніпра і наші частини зайняли позиції на протилежному боці ріки, вони затіяли одну з наймерзенніших провокацій: вирили на горбах, cyсідніх з тим, де спочиває прах Шевченка, окопи і дзоти, а за Чернечою горою розташували свої батареї, які з закритих позицій, через гору, били по наших військах. Розрахунок був простий: викликати вогонь у відповідь й заставити нас самих зруйнувати могилу.
Ведучий 1
Щоденно, зранку, батареї починали обстріл. Вони били з впертістю й настирливістю. Ворожий артилерійський спостерігач, зовсім не маскуючись, сідав з телефоном у вікні музею, з якого всі наші підходи до Дніпра було видно десятка на півтора кілометрів, і коригував стрільбу.
Ведучий 2
Декілька днів фашисти таким чином випробовували наше терпіння, проте ні один снаряд наших військ не впав на Чернечу гору, зате артилеристи, точно визначивши звукометричними приладами місце перебування батареї по той бік гори, за один концентрований наліт навісним вогнем дощенту рознесли німецькі гармати. Таким чином могила була збережена.
“Долиною смерті” називали потім солдати той клапоть правого берега під Каневом. Так виник знаменитий букринський плацдарм.
В тій запеклій борні
Не злічити звитяг.
І стають юнаки
Під овіяний стяг
І доноситься клекіт
до юних Черкас –
То грудневе світання
відлунює в нас
Ведучий 3.
В боях за місто Канів звання Героїв Радянського Союзу було присвоєно 150 воїнам, за Канівщину - 315. Бойові втрати в боях за Канівщину з вересня 1943 по січень 1944 року становлять за об'єктивними оцінками дослідників близько 200 тисяч радянських воїнів та до 75 тисяч німецьких солдат. Презентація
Згадую
Юність солдатську свою,
Що пронеслась на лафеті
В смертнім, кривавім бою.
Бачу Дніпровські я кручі,
Мінами зритий плацдарм,
В лозах окопи сипучі...
Чую могутній уда
Хвилі, що гупає глухо
В берег невпинно, щомить...
Глухнуть від вибухів вуха,
Серце в напрузі щемить.
Чую, як гнівом клекоче
Грізний слов'янський потік.
Це потрібно не мертвим –
Це потрібно живим.
Вчитель
Пройшло багато років після тих важких і, в той же час, звитяжних подій, але пам’ять завжди жива. Нагадуваннями про ті часи стоять на всій нашій багатостраждальній землі обеліски, братські могили, пам’ятники та ще наші ветерани, які живуть поряд і потребують нашої уваги. Низький уклін Вам, визволителі.
Ведучий 1 Сотні імен героїв-визволителів, які полягли смертю хоробрих, закарбовані золотими літерами на пам'ятниках і обелісках.
Учень
Живі і мертві, мертві і живі
Герої наші, воїни-солдати,
Ми знаємо — в нещадній тій війні
Змогли страшного ворога здолати.
Учень.
Омиті кров’ю героїчні дати
Зоріють знов сьогоднішньому дню.
Згадаймо всіх, згадаймо всіх солдатів,
Схилім чоло до Вічного вогню…
Ось тут могили. Тихо сплять солдати,
Що у боях за Вознесенськ наш полягли,
А в ті далекі і тривожні роки
Кували перемогу, в бій вели.
Учень
І знов біля Братської тихо стою,
І спогад приходить, мов тихе зітхання,
Пливе, наче вічність, здобута в бою,
Хвилина мовчання.
Вчитель
Вшануємо хвилиною мовчання тих, хто віддав своє життя за наше світле майбутнє.
(оголошується хвилина мовчання та запалюється свічка Пам’яті).
Учень
Кожен день, кожен час пам’ятайте,
Скільки жертв нам війна принесла!
Все, що можна , для миру віддайте!
Збережіть для нащадків життя.
Нам не треба війни, не треба —
Ми за спокій і мир на Землі,
Щоб не коршаки в чистому небі,
А космічні пливли кораблі,
Щоб щасливо зростали діти
І не бачили жаху війни,
Щоб зловісний воєнний вітер
Був розвіяний вітром весни.
Вітром правди і сили людської—
Силу ту не здолати в віках —
Нас даремно лякають війною,
Міць народу — в народних руках!
Ми за спокій і мир на Землі.
Щоб не коршаки в чистому небі.
А космічні пливли кораблі
.Ви на Землі довічно молоді.
(звучить пісня «Хай завжди буде сонце», діти тримають плакати «Мир планеті Земля!») | 
