Учнівське самоврядування – основа набуття сучасними школярами початкових навичок колективної управлінської діяльності незалежно від віку, оволодіння правилами колективного спілкування, культурою взаємин, засвоєння технології вироблення ухвалення і виконання рішень.
Активна участь у діяльності учнівського самоврядування (УС) можлива тільки тоді, коли школяр усвідомлює її суспільну значимість, правильно оцінює свої можливості та здібності, зміст тієї конкретної роботи і тих функцій, які на нього покладаються.
Самоврядування важливо будувати на засадах гуманізму і соціальної рівності, утвердження стосунків взаємоповаги, коректності, співробітництва між дорослими і дітьми.
Чітко організовано роботу загальношкільного учнівських самоврядування. Пріоритетом обраної виховної моделі - учнівський парламент. Прагнення підготувати особистість підлітка до тих життєвих ситуацій, в яких йому доведеться діяти в майбутньому, доступними засобами, в контексті особистісно - орієнтовного навчання, допомогти перейти йому на якісно новий рівень розвитку, трансформувавшись у суб’єкта власної життєтворчості та життєдіяльності, здатного самотужки зайняти притаманне лише йому місце в людському соціумі, долаючи всі можливі перепони, адаптуючись до умов, що змінюються.
Перший ступінь учнівського самоврядування – класне самоврядування. Його роботу організовує рада самоврядування класу , до складу якої входять класний керівник, староста класу, члени шкільного парламенту. Рада визначає, контролює, виконує та відповідає за таку робот:
- Діяльність в напрямках: освіта, довкілля,творчість, здоров’я, спорт, прес-центр, праця.
- Створення посту бережливих, який відповідає за збереження підручників.
- Систиматичне оформлення класного кутка, де можна отримати всю інформацію про клас ( склад ради учнівського самоврядування, план роботи, графік чергування, нагороди класу, оголошення, інформування про головну творчу справу класу)
Другий ступінь шкільного самоврядування-старостат.
Його засідання відбувається щомісяця, на них підбиваються підсумки роботи класів. Для цього старостати класів готують рапорти, в яких міститься така інформація:
- робота за всіма напрямками;
-якість знань учнів з усіх предметів;
-нагороди за участь у загальношкільних заходах.
На засіданнях ради старостат на основі записів у « Дисциплінарних щоденниках» класів та школи виставляється оцінка за його ведення:
-участь у загальношкільних заходах;
-чергування по школі;
-санітарний і естетичний стан класу, закріпленої ділянки шкільної території;
-нагороди класу, участь в олімпіадах;
За виконану роботу класу виставляється середня оцінка. Щоб наочно уявити підсумки роботи класів щомісяця, діє стенд « Рівняймося на них», де оприлюднюються оцінки класів.
Третій ступінь шкільного самоврядування- учнівський парламент на чолі з президентом. У складі парламенту-президент, прем’єр міністр, секретар і члени учнівського парламенту ( по 2 учні від кожного класу.)
Вищий ступінь шкільного самоврядування – збори або учнівська конференція. Її засідання відбуваються 1-2 рази на рік. У проведенні беруть участь учні 5-11-х класів та вчителі.
На конференції:
- слухається звіт президента про виконану роботу за минулий рік;
- затверджуються заново розроблені та доопрацьовані документи парламенту;
- виступають зі своєю передвиборною програмою кандидати в президенти «Учнівського парламенту»;
- визначаються головні напрями діяльності.
Усю свою діяльність парламент здійснює відповідно до Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» та Статуту учнівського парламенту
Члени учнівського парламенту є ініціаторами й організаторами привітань до Дня вчителя, Дня захисника Вітчизни, новорічних привітань, Дня Валентина, 8 Березня, Дня Матері. Вони допомагають в організації заходів, входять до складу журі різноманітних турнірів, зокрема « Правознавчий турнір», « Математичний КВК»,« Зустріч випускників». Учні організовують загальношкільні акції « Запалімо свічку», « Зупинимо СНІД», «Скажемо курінню НІ», виступають у складі агітбригад «Здоров’я», «Юний пожежник».
Найбільш імпонує членам парламенту організовувати та проводити розважальні програми з різними розіграшами та конкурсами : «День квітів»,
« Хелоуін», «День сміху», « Український ярмарок», а також спортивні змагання « Олімпійський урок», «Козацькі забави»
Членами учнівського самоврядування є:
учні школи, заступник директора з виховної роботи ,педагог-організатор,
практичний психолог, класні керівники, які виступають у ролі наставників і консультантів , надають методичну та практичну допомогу школярам, координують співпрацю міністерств.
Усю свою діяльність парламент здійснює відповідно до Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» та Статуту учнівського парламенту
Мета й завдання учнівського самоврядування тісно пов’язані з роботою педагогічного колективу, який у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України „ Про освіту ”, „ Про загальну середню освіту ”, „ Про охорону дитинства ” іншими законодавчими актами України, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, власним статутом
Мета учнівського самоврядування:
розвиток організаторських здібностей в учнів школи, залучення їх до проведення навчального та виховного процессу;
виховання національної свідомості, соціальної активності особистості;
любові до рідної землі свого народу;
формування правової культури, естетичного світовідчуття;
прищеплення та розвиток моральних почуттів;
організація здорового способу життя .
Найефективнішим напрямом діяльності органів учнівського самоврядування є волонтерська діяльність, що виявляє «адреси милосердя» та організовує допомогу ветеранам та інвалідам Великої Вітчизняної війни, дітям з особливими потребами, організовує участь учнів школи у благодійних акціях.
- створення агітбригад ( пропаганда здорового способу життя):
- проведення акцій у мікрорайоні школи;
- допомога ветеранам Великої Вітчизняної війни та самотнім людям похилого віку ;
- привітання ветеранів Великої Вітчизняної війни зі святами, організація спільних зустрічей, вечорів - вогників, бесід ветеранів з учнівськими колективами;
- збір речей для дітей із малозабезпечених сімей;
- надання допомоги дітям - інвалідам (зустрічі, свята,);
- проведення благодійних концертів, ярмарків, зустрічей;
- привітання вчителів - пенсіонерів з Днем учителя.
У школі проводяться акції “Допоможи ветерану”, “Милосердя””, “Подаруй дитині іграшку”, “Подаруй книгу шкільній бібліотеці”, “Турбота”, “Подарунок від святого Миколая”, “Збережи книгу”, заходи до тижня благодійництва.
Співпраця з громадськими організаціями духовно збагачує кожного учасника навчально – виховного процесу, формує громадянську зрілість і особисту відповідальність за свій внесок у національно – культурне відродження України, у розбудову держави.
Тільки в процесі співпраці педагогів і батьків можна успішно вирішувати проблему розвитку особи школяра в процесі учнівського самоврядування. Процес взаємодії сім'ї і школи спрямований на активне включення батьків у навчально-виховну роботу, в позаурочну дозвільну діяльність, співпрацю з дітьми і педагогами.