«Б’ють у крицю літа»

«Та коли ж ти заспокоїшся, серце?

Коли будеш битися рівно,

Як годинник,

Як механізм,

Як розум розважний?

   Ці слова Максим Рильський сказав про себе. Але вони теж дуже імпонують нашому сучаснику, ювіляру Борису Олійнику», - так розпочала літературний вечір учитель української мови і літератури Понзель Н.В.

Ювілейні урочистості відбулися у різних культурно-освітніх закладах нашої країни.

  У літературній світлиці Канівської ЗОШ №3 теж зібралися учні та вчителі, запрошені гості, щоб прилучитися до поетичних джерел майстра слова, перенестися в епоху, коли народжувалося патріотичне слово митця, познайомитися з ним як з громадянином і патріотом, відкрити ще раз для  себе  його багатогранну діяльність.

    Б.Олійник за заслуги перед канівською громадою(по суті, зупинив будівництво промвузла у Каневі, що загрожувало усипальниці Т.Г.Шевченка) у 1995 році удостоєний звання «Почесний громадянин Канева».

   На зустрічі звучали поезії Бориса Олійника у виконанні директора Костянецького Будинку культури Заболотної Г.М., учнів 9-10-их класів, а канівська поетеса Пилипенко Н.В. присвятила ювіляру вірш, у якому подякувала поетові за вірність друзям, принципам, раз у житті обраним орієнтирам – честі, совісті, рідній землі, батьківським заповітам, здатність на вчинок.

   Поет, публіцист, перекладач. Автор понад трьох десятків поетичниг книг, уславлений лауреатськими званнями, перекладений багатьма мовами світу, невтомний громадський та політичний діяч – таким є Борис Ілліч Олійник – 80-річчя якого відзначалося в 2015 році.

    «Б’ють у крицю літа» Бориса Ілліча, відбивають хвилини і години, місяці і роки, та не меркне світло променистого слова поета, який у дзеркалі свого слова відбиває наше сьогодення, створюючи невмирущі образи і символи, щоб закарбувати їх на скрижалях нашої епохи .

  Многая літа Вам, шановний Борисе Іллічу!

                                                             Матеріал підготувала Понзель Н.В.