Незалежність - це зовсім не слово! Це - тавро, що на серці болить. Це багрянець душі світанковий. Цей вогонь споконвіку горить.
В боротьбі загартовані м'язи.
А думок роздоріжжя сумні
Знов шукають в пітьмі перелази,
Коли хмари ридають німі.
Кожен з нас незалежний по праву.
Тільки ми обираємо шлях.
Хай іде стороною лукавий,
І не топчеться вік по піснях
Тих, що ненька в дитинстві співала,
Бо корінням в життя проросли.
Ми так довго на світло чекали,
А утримати знов не змогли...
Ми до сонця наосліп летіли
На одне недолуге крило.
Малювали життя, як уміли...
А боротися треба було!
І тепер незалежна держава
На помості крихкому стоїть.
А ми тільки гукаємо "Слава...",
Коли рана сильніше болить...
Кожен з нас українець по праву!
І історію пишемо ми!
Щоб нащадки не просто читали,
А за приклад узяти змогли!
